Мешканець Львівщини отримав довічне ув’язнення за вбивство двох людей

Свій 23 день народження Володимир Окінський святкував вже за гратами. У травні 1985 року молодик вперше сидів на лаві підсудних – його чекала тривала подорож у місця закритого режиму.

Сім років у в’язниці, видно, не справили особливого враження на Володимира. Щойно скінчився перший термін, як рівно через рік хлопець повернувся до тюрми. Вирок суду – десять років позбавлення волі.

Для решти людей цього було б достатньо, аби спам’ятатись. Але не для Володимира. Після другого «заслання» його ще двічі (у 2003 та 2006 р.) забирали до буцегарні. Чотири «ходки», видається, не межа для досвідченого арештанта. Зі своїх 48 років, половину, а це – 24, чолов’яга був у тюрмі!Свої скитання по в’язницях, Володимир відновив, минулого, 2009 року.

Останнього дня серпня Володимир сильно напився, і, напевне, шукав чим би то закусити. Сливи пані Ірини Лінько п’яному крадію дуже посмакували. Але одного дня господарка саду зауважила, мовляв «чого береш чуже?!» На таку увагу Володимир миттєво відповів – 7 ударів ножем у груди і пані Ірина лежала вже бездиханно. Тоді йому таки вдалося утекти від правосуддя. Але нічого не буває забуто!

Два тижні безкарної свободи зовсім розперезали вбивцю. О першій годині ночі 16 вересня Володимир пиячив у компанії знайомих. Чи то якісь образи спровокували його, чи Володимир сам пішов у наступ – не відомо, бо всі учасники конфлікту були вщент п‘яні. Як би там не було, колишні друзяки враз стали затятими ворогами. Тож, вихопивши ніж, Володимир накинувся на свою застільницю і влучно вдарив її ножем у шию. На диво Марія Козявка, зосталась живою та її одразу ж доправили у реанімацію.

Зовсім не поталанило Любомиру Павичу. Цей бідолаха намагався зупинити навіженого нападника. Володимир «віддячив» оборонцеві багатьма ударами ножем у шию та голову. Смерть Любомира настала моментально.

Злочинець без поспіху повернувся додому. До того ж, встиг захопити із собою речі своїх жертв. Пройшло всього кілька годин, як оперативники навідались у гості до Володимира. Слідча група знайшла неспростовні докази: кров убитих була на пачці сигарет і розкладному ножі «фінці».

Два вбивства і тяжке поранення – тягар на совісті Володимира.

Але ще важче було суддям. Який пункт із статті 115 Кримінального Кодексу їм обрати? То й що пропонує 15 років чи довічне ув’язнення? У червні 2010 року суд таки зважився на найсуворіший вирок – довічну неволю.

Схоже, тюремна одіссея Володимира Окінського триватиме до скону.