Нашестя диких свиней. Чисельність диких кабанів за останній рік зросла. Але найбільше їх в північних регіонах. У Рівненській області відразу в п’яти районах мисливські господарства межують з городами селян, як наслідок останні втрачають урожай через набіги кабанів.
Жителі села Велике Вербче звернулися до прокуратури з проханням покарати винних - на їхню думку, це власники мисливських господарств. Тільки в цьому в селі частина врожаю картоплі, кукурудзи та зернових втратять більше як сотня господарств.
У селі Немовичі Зарічненського району також втрачають посіви. Обласна влада так і не виконала торішню обіцянку - добитися зміни статусу місцевого заповідника і почати відстріл кабанів. Мешканці в розпачі - бояться, що третій рік поспіль залишаться без врожаю картоплі і зернових.Запобігпють лихові як можуть. Щоп’ять днів люди переодягають опудало, щоб звір не встигав до них звикнути, і виходять на нічні чергування.
У Сарненському ж районі вирішили оголосити війну не кабанам, а їх господарям, і вирушили до прокуратури.
Поки прокуратура проводить перевірку, жителі села Вербче кожен день знаходять на своїх городах свіжі сліди непроханих лісових гостей. У цьому селі після розпаювання колгоспної землі майже всі отримали наділи неподалік від лісу. Їхні городи стали годівницею для кабанів.
Сергій Мельник, житель села Вербче: «Оббирає зернину, вона тільки набирається молочком, він її висмоктує, просто вичавлює, з'їдає мєлоч, а порчі робить багато. В нас всі поля між лісом, якщо городити, то треба весь ліс городити».
Директор господарства, яке розводить кабанів біля села Вербче, запевняє - його підопічні не голодують. А на городах - шукають не їду, а ласощів. Василь Курята, директор мисливського господарства "Діброва": «До городу йдуть, бо це є дика тварина, їм треба ще й личинка, крім тих харчів, які ми тут даємо - бачите - і овес, і жито, і пшениця, і ячмінь, і кукурудза».
Уберегти городи від набігів кабанів мисливці-заводчики не можуть. Для цього довелося б обнести парканом чотири тисячі гектарів лісу. У господарстві кажуть, що готові компенсувати людям збитки, але не знають як.
Василь Курята, директор мисливського господарства "Діброва": «Прийти в кожну хату і сказати, що давайте я вам куплю по мішку картоплі чи по відру пшениці, це малувато, тут треба, щоб був механізм, Щоб люди прийшли, оцінили ті збитки, щоб можна було його компенсувати».
Розробкою такого механізму вже зайнялися в Рівненському облуправлінні лісового господарства. Під час підготовки документів спиралися на європейський досвід.
Володимир Якимчук, головний спеціаліст Рівненського управління лісового та мисливського господарства: «В Європі в разі пошкодження десяти і більше відсотків сільськогосподарських культур, користувач лісових угідь зобов’язаний відшкодувати збитки селянам або фермерському господарству. Станом на цей час в нас в державі такий механізм відсутній».
А поки закону про компенсації немає - турботи про збереження врожаю на його власниках. Селянам рекомендують ставити навколо городів паркани і опудала, а краще - страхувати посіви, передають Подробности-ТВ.
