Пане Борисе, знаю, що їдете у Брюссель. Матимете там виставку?

У Брюссель я їжджу часто, приблизно 5 разів на рік. Це робоча поїздка, там має бути чергова масштабна персональна виставка. Маю контракт з однією з кращих галерей Бельгії, і згідно з контрактом вона зобов’язана мені раз у рік організувати персональну виставку.

Ви свою творчість позиціонуєте, як посттрадиціоналізм. Що це означає?

Це кращі здобутки в галузі образотворчого мистецтв, які колись були модерними а потім і їх взяли на озброєння художники і вони стали традицією. А посттрадиція – це надбання найкращих досягнень у малярстві зокрема і я у цій галузі працюю.

Що надихає вас на творчість на творення нових картин?

Знаєте, один відомий чоловік сказав, що натхнення - це 99% праці. Надихає регулярна праця - 10 і більше годин на добу, без вихідних. Вихідні хіба що Різдво та Великдень. Так само як апетит приходить під час їди, так і з картинами - коли взявся за одну річ, то у процесі роботи виникає якесь нове бачення. Буває й таке, що немає натхнення на роботу. От поставив квіти і їх малюєш квіти - і раптом відчуваєш, що квіти сьогодні не йдуть. Натомість є бажання почати працювати над портретом, пейзажем чи над фігурою. Є теми, які приходять вночі, зокрема це теми громадянського звучання - це картини в яких відображаються певні історичні зрізи, історія народу. От такого рівня твори переважно приходять вночі.

Пане Борисе, скільки часу випрацюєте над однією картиною?

Це триває довго, у мене практично немає скороспілих речей. В середньому від трьох місяців і більше. Є речі, які крутяться в роботі роками.

Як сьогодні живеться українським художникам?

Живеться по-різному. Хто докладає зусиль - стає яскравою особистістю, на нього звертають увагу і росте його популярність.

Як Ви стали яскравою особистістю?

Завдяки наполегливій праці. Коли виходить так, що вдень працюєш більше десяти годин, то в процесі праці приходять і яскраві ідеї для картини, які потім стають унікальними. І коли приходить така ідея то в очах з’являються сльози. І це означає, що однозначно таку картину варто писати, бо це захопить багатьох людей, на виставках на них одразу звертають увагу і шанувальники і критики.


Скажіть, будь ласка, хто з відомих українців купує Ваші картини?

Я хочу сказати, що я не працюю на замовлення. Це для мене принципово. А купують у мене картини перші особи держави. Але я б не хотів називати, хто саме.

Як часто львів’яни купують картини?

У Львові є колекціонери картин, які часто купують картини, вони мають витончений смак. Водночас ці люди себе не афішують. А так картини купують лікарі, педагоги, інженери. Звісно, тепер немає такої традиції, щоб кожна українська сім’я мала у себе твір Труша.

Як картина впливає на людину?

Картина заряджається енергією від актора. Кожен автор вкладає в картину багато енергії. Якщо це позитивна енергія то відповідно картина позитивно впливає на людину. Але по-різному буває… Не кожен, наприклад, може витримати Рембрандта.






Розмовляла Ірина Курій

Фото – із сайту Бориса Буряка